ЗІРКИ *** ЦІКАВІ ІСТОРІЇ *** ЗІРКИ

ІСТОРІЯ МЕГАПРОЄКТА
ГАРБОР БРІДЖ. «ЛЕГЕНДА СІДНЕЯ»

Велична споруда перетинає гирло ріки Парамата, сполучаючи діловий центр Сіднея, розташований на південному березі затоки Порт Джексон, із житловими кварталами міста на північному березі. Ця споруда – міст Гарбор Брідж, що є однією з головних пам’яток Сіднея і одним із найбільших аркових мостів у світі. Саме аркова форма спричинилася до появи іншої назви мосту (не надто милозвучної) – «Вішалка». Сьогодні Гарбор Брідж відомий у всьому світі, як і неповторна Сіднейська опера, збудована поруч із ним.


Цьогоріч виповнюється 220 років із часу заснування Сіднея – найбільшого міста Австралії. У 1788 році його було засновано керівником першої групи британських колоністів Артуром Філіпом. Із плином часу територія Сіднея розширювалася, його населення збільшувалося і, як наслідок, дедалі загострювалася проблема комунікації між берегами річки Парамата. Для вирішення цього питання вживали різних заходів, а саме: організували поромну переправу, збудували залізничну гілку та об’їзну автомагістраль. Однак усі ці варіанти були не надто ефективні і зручні, адже не забезпечували швидке та безпроблемне перевезення людей і вантажів.

Ідею будівництва мосту між районами Дейвіс Пойнт і Уілсон Пойнт почали широко обговорювати у середині ХІХ століття. Згодом спеціалісти взялися за розробку відповідних проектів. У 1904 році спеціальна комісія розглянула представлені 24 проекти мостових споруд і один проект тунелю. З тих чи інших причин усіх їх було відхилено.

Зрештою розробкою даного питання зайнявся австралієць Джон Джоб Кру Бредфілд (1867-1943), головний інженер місцевого Управління громадських робіт. Він народився у Сендтейті (штат Квінсленд), за фахом був інженером-залізничником. Бредфілд – автор попередніх рекомендацій, на основі яких підготували специфікації для Міжнародного конкурсу аркових мостів із гранітними береговими опорами. Конкурс пройшов у 1922 році, участь у ньому взяли чимало фахівців з різних країн. Перемогу здобув проект лондонського інженера Ральфа Фрімена з компанії «Дорман Лонг» (Мідлсбро, Велика Британія). Проект спорудження мосту було ретельно опрацьовано не лише з урахуванням усіх деталей і конструктивних особливостей, але й хронології етапів будівництва та технологічних прийомів. На підготовку усієї необхідної документації знадобилося кілька років. Будівельні роботи, якими керував Бредфілд, розпочалися у 1926 році і тривали шість років. Щоправда, перш, ніж розпочати будівництво мосту, довелося знести близько 800 житлових будинків, розташованих на узбережжі.

За наявних на той час технологій і оснащення спорудження мосту виявилося складною задачею з технічної та організаційної точок зору. Щоб не порушувати роботу сіднейського порту, вирішили використати консольний метод будівництва, рухаючись від опор у напрямку центральної частини. При цьому виникла потреба у використанні тимчасових технологічних опор. Власне арку споруджували у 1928-1931 роках. Для з’єднання елементів конструкції мосту знадобилося понад шість мільйонів заклепок.


Загалом на цьому грандіозному об’єкті працювали 1,5 тис. робітників різних спеціальностей. Як свідчать давні фотознімки, при виконанні складних і небезпечних робіт, у тому числі висотних, робітники не завжди дотримувалися вимог техніки безпеки – працювали без захисних і страхувальних засобів.

Хоча під час будівництва мосту з металевою аркою та підвісним настилом було використано прості технічні засоби, та все ж Гарбор Брідж є надійною спорудою. По завершенні будівництва провели випробування мосту на міцність. З цією метою у лютому 1932 року туди прибули одразу 96 паровозів.

Загалом на реалізацію проекту витратили 12 млн. доларів – незначну за сьогоднішніми мірками суму. Гроші, як відомо, втрачають свою цінність під впливом інфляції, а велич і краса архітектурних споруд – ні.

Таким чином, у 1932 році гігантська ажурна дуга мосту Гарбор Брідж здійнялася над затокою і перетнула гирло річки, дозволяючи безперешкодно проходити під нею різним кораблям включно з великими океанськими лайнерами. Арка поєднала у собі потужність і елегантність. На початок 30-их років ХХ століття міст у столиці штату Новий Південний Уельс став своєрідним архітектурним тріумфом Австралії, адже його спорудили в період світової економічної кризи. Для іммігрантів, які прагнули залишитися в Австралії, Гарбор Брідж слугував символом надії – таким як Статуя Свободи для тих, хто потрапляв у Нью-Йорк.

На момент відкриття Гарбор Брідж був найбільшим арковим мостом у світі. З того часу минуло багато років, але споруда приємно вражає й сьогодні.

У плані конструкція представляє собою металеву решітку з єдиною аркою, оснащеною шарнірними опорами. Ширина прольоту арки складає 550 метрів. Ця арка здіймається на 150 метрів над рівнем моря. До речі, вона збільшується приблизно на 180 міліметрів у спекотні дні через те, що метал, нагріваючись, розширюється. Загальна вага сталевих конструкцій мосту складає 52,8 тис. тонн.

Дорожний настил мосту завдовжки понад 1 кілометр розташований на висоті 55 метрів над рівнем моря. У центрі він прикріплений до арки, а далі, біля берегів, – до двох кам’яних опор заввишки 100 метрів кожна. Значна ширина мостового покриття (49 метрів) дозволяє здійснювати автомобільне, залізничне, велосипедне та пішоходне сполучення. Тут розташовані восьмисмугова автомобільна траса, дві залізничні гілки, доріжка для велосипедистів і тротуар для пішоходів. Залізничний тунель сіткової структури прикріплений безпосередньо до арки. Верхній ярус мосту виконує функції автомагістралі та пішоходних тротуарів. Автомобілісти, які рухаються мостом, можуть належно оцінити складність павутиноподібного сплетіння його сіткової конструкції. Особливо ефектно проглядається оригінальна конструкція крізь серпанок туману. Пішоходні доріжки з обох сторін мосту дозволяють кожному охочому милуватися захопливою панорамою Сіднея, що відкривається з висоти.


Щодня мостом проїжджають близько 150 тис. транспортних засобів. Щоб компенсувати витрати на будівництво й обслуговування споруди, одразу після відкриття руху ввели плату за проїзд. Вартість проїзду тепер сягає близько 3 австрал. доларів, натомість у 30-ті роки минулого століття водієві автомобіля треба було сплатити 6 пенсів, а вершнику – 2 пенси.

Попри не надто високу вартість будівництва міст окупився лише у 1988 році. Щороку на підтримання мосту в робочому стані витрачають приблизно 5 млн. австрал. доларів.

Серйозну увагу приділяють також охороні цього стратегічного для Австралії об’єкту. Нагадаємо, наприкінці листопада 2002 року міст було взято під цілодобову охорону у зв’язку із загрозою терористичних атак. Побоювання, що головні пам’ятки Австралії можуть стати цілями терористів, спонукали владу здійснити безпрецедентні заходи безпеки. Зокрема, озброєні гвардійці почали патрулювати міст і вдень, і вночі. Схожі заходи було забезпечено стосовно споруди Оперного театру та інших важливих об’єктів. Підставою для таких дій стала інформація, отримана урядом щодо загрози терактів на материку.

Минулого року мосту Гарбор Брідж виповнилося 75 років. Його і сьогодні називають однією з візитівок Сіднея. Знавці місцевих пам’яток радять відвідати Гарбор Брідж кожному туристу. Дорогу через міст названо на честь автора споруди – Бредфілд Хайвей (Bradfield Highway). Найближчий до Оперного театру пілон мосту відкритий для відвідувачів. Тут функціонує оглядовий майданчик. Це – дуже зручне місце для фото- і відеозйомок. Особливо популярне воно у новорічні свята, коли над Сіднеєм здіймаються яскраві фейєрверки. Звісно, фотографують Гарбор Брідж зазвичай разом із вишуканою спорудою Оперного театру.

На честь ювілею 75-річчя мосту Гарбор Брідж у Сіднеї відбулися численні урочисті заходи. Зокрема, 18 березня 2007 року мешканці та гості міста мали змогу спостерігати за грандіозним шоу, що проходило на узбережжі. У цей день одну з найвідоміших і найвпізнаваніших споруд у світі було повторно офіційно відкрито. Повторне відкриття «Легенди Сіднея», як назвала міст губернатор Нового Південного Уельсу Мері Бешир, приурочили також до завершення його реконструкції. Після того, як Мері Бешир перерізала сріблясту стрічку, перша тисяча охочих перетнула унікальний міст. Окрім офіційних осіб і нащадків автора споруди, інженера Бредфілда, одним із перших відновленим мостом пройшов 79-річний Брюс Бобінгтон. Він був наймолодшим мешканцем Сіднея з числа тих, які перетнули Гарбор Брідж у день його відкриття у 1932 році – тоді Брюсу було 4 роки. А загалом у святковій церемонії взяли участь десятки тисяч людей. Вони вшанували пам’ять шістнадцяти робітників, які загинули при падінні балки під час будівництва. На мосту було відкрито меморіальну дошку з їх іменами.

Заходи, присвячені ювілею, не обмежилися лише днем 18 березня. Впродовж місяця у Музеї Сіднея можна було ознайомитися з експонатами ексклюзивної виставки «Мостовий Сідней» (Bridging Sydney). Там представили не лише фотографії та картини, але й інженерні плани та начерки мосту і тунелю у різних варіантах, запропонованих ще на початку минулого століття. Ці матеріали широкому загалу раніше не демонстрували.

Від спеціально запрошеного гостя Роса Крофорда можна було довідатися про те, як у рамках проекту «Збудуй міст» (Building the Bridge) з матеріалів LEGO сконструювали модель найбільшого мосту Зеленого континенту.

Австралійський королевський монетний двір випустив три нові монети, присвячені 75-річчю з часу введення в експлуатацію мосту Гарбор Брідж. До цієї серії увійшли дві срібні монети номіналом 1 і 5 австрал. доларів, а також монета в 1 австрал. долар, виготовлена з алюмінієвого сплаву. На монетах Гарбор Брідж представлено у різних ракурсах. На переконання керівника монетного двору Джанін Мерфі, «цей проектно-конструкторський подвиг справді достойний того, щоб бути закарбованим на монетах».


Гарбор Брідж вже давно не єдиний міст австралійського мегаполіса. Споруджено інші переправи через затоку Порт Джексон, зокрема, тунель завдовжки 2,3 кілометра і низку мостів у західній частині міста (Айрон-Коув, Глейдсвіл, Лейн-Коув). Мосту Гарбор Брідж вже не належить пальма першості як найбільшому арковому мосту у світі, дедалі частіше висловлюються думки, що форма і дизайн цієї споруди не вписуються у міське середовище сучасного Сіднея. Звертають увагу навіть на те, що міст пофарбовано у не надто привабливий сірий колір. До речі, сірий колір вибрали колись не випадково – за часів економічної кризи намагалися мінімізувати витрати на реалізацію проекту і саме сіра фарба дозволяла це зробити. Але лаконічність форми і простота дизайну не заважають мосту Гарбор Брідж і надалі справно виконувати свої традиційні функції та набувати нових. Як відомо, цього року вдруге поспіль у багатьох країнах світу пройшла грандіозна акція – так звана «Година Землі», під час якої люди у різних містах на годину вимкнули освітлення, прагнучи таким чином зробити свій внесок у боротьбу зі шкідливими змінами клімату на планеті. Акція відбулася наприкінці березня цього року, а стартувала саме у Сіднеї, коли на головних пам’ятках міста – Оперному театрі та мості Гарбор Брідж – згасли вогні.

Організатор цієї акції Енді Рідлі так сформулював її суть: «Година Землі» – це, коли окремі люди і транснаціональні корпорації поєднують зусилля, щоб привернути увагу до загальної проблеми, проблеми кліматичних змін».

До речі, минулого року, коли «Годину Землі» організували вперше, їй також було дано старт у Сіднеї, на мості Гарбор Брідж. Тоді в акції взяли участь понад 2 млн. мешканців міста, зусиллями яких споживання електроенергії впродовж години скоротилося більш, ніж на 10 %. Цього року ініціативу активно підхопили – до неї долучилися населені пункти майже у 40 країнах світу.

Таким чином, Гарбор Брідж не загубився і не втратив своєї ролі у третьому тисячолітті. Тепер він здійснює вагомий внесок не лише у вирішення транспортної проблеми Сіднея, але й у вирішення глобальної проблеми нашої планети.

Гарбор Брідж (англ. Harbour Bridge)
Місце розташування: Сідней (Австралія)
Автори проекту: Ральф Фрімен і Джон Джоб Кру Бредфілд
Вид споруди: арковий міст із підвісним дорожним настилом
Загальна довжина мосту: 1260 метрів
Відстань між арковими фермами: 550 метрів
Ширина настилу мосту: 49 метрів
Матеріали: метал, граніт, залізобетон
Вага металевих конструкцій мосту: 52,8 тис. тонн, з них вага сталевої арки – 39 тис. тонн
Початок будівництва: 1926 рік
Завершення будівництва: 1932 рік


Ярослав РАЧКОВСЬКИЙ

«Аспекти Будівництва». 2008 рік

 
     
COPYRIGHT    ©   2021 - 2022   ЗІРКИ