|
|
ІСТОРІЯ МЕГАПРОЄКТА
БАНК ГОНКОНГА ТА ШАНХАЯ.
У СВІТІ ФІНАНСІВ, КОМФОРТУ ТА СВОБОДИ
Одним із величних символів Гонконгу, його економічної та фінансової могутності, є унікальна модерністська споруда Банку Гонконгу і Шанхаю відомого архітектора Нормана Фостера. У цій роботі, яка значною мірою сприяла його визнанню та популярності, автор значну увагу приділив використанню новітніх технологій, а також питанням експлуатаційної комфортабельності споруди з одночасним збереженням навколишнього середовища. Як і інші роботи Фостера, будівля Банку Гонконгу і Шанхаю впізнавана та оригінальна, це – справжній витвір мистецтва. Споруда, що розташована у діловому центрі міста, сягає висоти 179 метрів. Вона є однією з найтехнологічніших і найдорожчих споруд у світі (на реалізацію проекту витрачено 600 мільйонів доларів). Банк стоїть на одній лінії з терміналом Стар-Феррі, від якого його відділяє широка зелена зона. Поряд із хмарочосом розташована будівля суду, споруджена у класичному стилі. На її тлі модернізм банківської споруди постає у новій посиленій якості. У 1978 році, коли Фостер переміг у конкурсі на найкращий архітектурний проект, і у 1986 році, коли споруду було збудовано, Гонконг перебував під британським правлінням. Тоді складалося враження, що такий статус збережеться й надалі. Тож сучасний офісний комплекс мав не лише представляти один із найбільш важливих і потужних банків Східної Азії, але й Гонконг зокрема, як британську колонію, що динамічно розвивається.
Перш, ніж розповісти про споруду Банку Гонконгу і Шанхаю, варто надати деяку інформацію про цю потужну фінансову установу та її засновника Томаса Сазерленда. Банківська компанія Гонконгу і Шанхаю (Hongkong and Shanghae Banking Company, або скорочено HSBC) є однією з найбільших у світі. За усіма фінансовими показниками, включно з прибутком і часткою ринку, вона стоїть після таких гігантів фінансового ринку як Citigroup і Bank of America. Це другий у світі банк за величиною ринкової капіталізації. Сукупна сума активів компанії складає понад 1 трильйон доларів. Половину свого прибутку банк отримує з Європи та Гонконгу, а третину з Америки.
Засновник банку Томас Сазерленд – нащадок уславленого, але збіднілого шотландського клану. Сім’я Сазерлендів відома своєю знатністю з XIII століття. Це один із найстарших кланів у Шотландії. Його представники брали активну участь у лицарських поєдинках, воювали за свободу Шотландії.
Томас Сазерленд народився у 1834 році в Абердіні. У п’ятнадцять років він розпочав навчання в одному з торгових домів цього міста, а у сімнадцять отримав роботу молодшого клерка в одній із найбільших судноплавних компаній Великої Британії – Peninsular and Oriental Steam Navigation Company (скорочено P&O). Два роки Томас працював у Лондоні, а потім його скерували на Схід – спершу в Бомбей, а потім у Гонконг. Невдовзі Сазерленд став працювати управляючим P&O в Китаї та Японії. Справи у компанії йшли добре.
Минули десять років. Сазерленд набув досвіду та важливих зв’язків, став одним із представників місцевої еліти. У 1864 році губернатор Гонконгу Робінсон призначив Сазерленда одним із трьох неофіційних парламентарів до законодавчих зборів.
Влітку 1864 року Сазерленд блискавично реалізував важливий задум. 22 червня він отримав інформацію, що з Бомбею у Гонконг вирушив пароплав, на борту якого перебував представник нещодавно створеного Банку Китаю. Бомбейський емісар мав намір запропонувати купцям Гонконгу увійти до складу засновників цього банку. Для Томаса така новина стала неприємною несподіванкою, адже він саме планував створити власний банк. Пароплав із Бомбею в Гонконг йшов лише п’ять днів, але Сазерленд таки вирішив випередити конкурентів. Він зустрівся з босами усіх великих торгових домів Гонконгу. У створенні банку для обслуговування торгівлі купці були зацікавлені, але вносити кошти у статутний фонд не поспішали. Жоден із купців не наважився першим взяти участь у створенні банку. Вони не казали ані так, ані ні. Однак, коли 28 червня у місцевій газеті надрукували проспект про створення Банку Китаю, поряд із ним таки було вміщено декларацію про заснування Банківської Компанії Гонконгу і Шанхаю. Купці дуже здивувалися, побачивши під нею свої прізвища. Щоправда, поряд стояли прізвища конкурентів, тому кожен із так званих засновників припустив, що Сазерленд вписав його прізвище у статут банку як вияв дружби – дав шанс не відстати від конкурентів.
Емісар із Бомбею повернувся з Гонконгу, не досягнувши жодних домовленостей, – ділові люди міста не хотіли витрачати кошти ще на один банк. Банк Гонконгу і Шанхаю почав працювали через вісім місяців – 3 березня 1865 року – в Гонконгу, а ще через місяць – у Шанхаї.
Згодом, коли справа почала приносити мільйонні прибутки, у місцевому товаристві стало модним розповідати, що банк було засновано під час званого обіду в результаті усної домовленості. А гострослови додавали: присутні за столом не знали, що засновують банк. Сазерленд отримав у банку посаду віце-президента.
У ХХ столітті зростанню авторитету банку посприяла інша видатна особистість – Норман Фостер, якому за досягнення в галузі архітектури навіть присвоєно титул лорда. Саме під час роботи над проектом Банку Гонконгу і Шанхаю Фостер розпочав досліджувати контекстуальні можливості хмарочосів і розвивати стратегію створення відкритих офісних просторів. Головним пріоритетом при спорудженні цього банку стало досягнення гнучкості простору.
Цікаво, що задум будівництва банку виник задовго до початку реалізації проекту. Замовник хотів збудувати найкращу в світі споруду банку. З допомогою опитування громадської думки та залучення фахівців вдалося дослідити специфіку уявлень про бездоганну банківську споруду, яка б мала постати у Гонконгу. Отримані дані необхідно було реалізувати у збудованій формі. Для цього Фостеру та партнерам довелося практично винайти оптимальну конструкцію сучасної офісної вежі.
Розробники проекту вирішили використати у значних обсягах конструкції заводського виготовлення. Зважаючи на те, що на ділянці вже був розташований старий функціонуючий офіс банку, довелося зверху надбудувати нову споруду, а знизу реорганізувати старий офіс. Таким чином, у процесі спорудження банку поступово перебудовували існуючий об’єкт, функціонально реструктуризуючи його із застосуванням китайських традицій. Для вирішення такої складної задачі спочатку були сконструйовані сталеві щогли у трьох місцях будівельного майданчика. Тож уже на цьому етапі стало зрозуміло, що складовими споруди стануть три вежі заввишки 29, 36 і 44 поверхи. Конструкції, що сполучають щогли, створюють двоповерхові простори, які візуально деконструюють масштаб споруди. Саме щоглова структура дозволила застосувати й інший радикальний підхід – винести конструкції та комунікації до периметру будівлі, розташувавши довкола 10-поверхового атріуму офісні простори з довільним плануванням. Таким чином, споруду Банку Гонконгу і Шанхаю формують два ряди чотирьох масивних металевих пілонів, кожен з яких представляє собою комбінацію чотирьох колон, розташованих вздовж коротких сторін чотирикутної у плані конструкції. Колони стоять на відстані 16 метрів одна від одної. Вони з’єднані з паралельними до них пілонами з допомогою ферм завширшки 33,5 метри і заввишки у два поверхи, схожих на підвісні мости. Складовими каркасу є п’ять таких ферм, розташованих одна над одною. Вони несуть вертикальне навантаження, що дозволило значно зменшити щільність розташованих вище поверхів і різних рівнів. Ці ферми, а також відкриті простори, тераси і протипожежні сховища розділяють споруду по вертикалі на п’ять різновисоких секцій. Ферми, що перетинають споруду, формують обриси гігантського ордена, який виходить за «рамки масштабу» у порівнянні з вікнами. Ці ферми є найпомітнішими елементами двох головних фасадів. Фасади з горизонтальними та вертикальними фермами облицьовано сірими алюмінієвими та високими подвійними скляними панелями. Особливо гарний вигляд вони мають при нічному освітленні.
Два інших фасади вирізняються своїми ліфтами і системами життєзабезпечення. Розташування обладнання вертикального розподілу на фасадах (на відміну від традиційних хмарочосів, де воно розташоване всередині конструкції) дозволило звільнити центральний простір і більш гнучко його організувати. Унікальна система комунікацій забезпечила зручне для персоналу та відвідувачів пересування з допомогою швидкісних ліфтів і ескалаторів, сполучивши групи поверхів одна з одною наче грона. До речі, зі скляних ліфтів у верхній частині споруди відкриваються прекрасні краєвиди міста.
Найбільш незвичним у цій споруді є величезний, заввишки у 52 метри, простір атріуму. Головний зал банку був спроектований у якості своєрідної вітрини банківської справи. Підлога атріуму, виконана з гнутого скла, слугує водночас стелею розташованого під ним відкритого громадського простору, сполученого з атріумом ескалатором, через який здійснюється доступ у споруду. Натомість стеля атріуму викладена дзеркалами, положення яких регулюється з допомогою комп’ютера таким чином, щоб вони відбивали максимальну кількість сонячного світла. Потоки сонячного проміння, що падають крізь скляний дах і відбиваються дзеркалами, заповнюють увесь величезний простір, освітлюючи також офісні поверхи, які виходять до нього внутрішніми вікнами. Крізь величезні вікна офісних приміщень (внутрішні та зовнішні) добре видно все, що відбувається у споруді та назовні. Спеціальний рефлектор спрямовує світло також вниз, у громадський простір під банківськими поверхами.
У споруді Банку Гонконгу і Шанхаю вперше вдалося створити відкритий хол дилерів, величина якого сягнула цілого поверху. А загалом для потреб банку довелося збудувати понад 100 тисяч квадратних метрів офісної площі.
Красномовну оцінку Банку Гонконгу та Шанхаю на відкритті виставки «Простір і час» архітектора Фостера в Музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна дав президент РААСН Олександр Кудрявцев: «Архітектуру можна зрозуміти і відчути лише усіма п’ятьма почуттями. Треба побувати у просторі Фостера, щоб передати його особливість. Напевне, багато хто бачив більше. Я скажу тільки про те, що побачив сам. Банк Гонконгу і Шанхаю на відомій набережній у Гонконгу, неподалік від іншого шедевра ХХ століття – Банку Китаю, стоїть як величезний комфортний простір і особливий світ свободи, у якому несподівано можна пересуватися наче у місті».
Штаб-квартира Банку Гонконгу і Шанхаю (англ. Hongkong and Shanghai Bank Headquarters)
Місце розташування: Гонконг (Китай)
Автори проекту: Норман Фостер і партнери
Матеріали: сталь, алюміній, скло
Висота: 179 метрів
Кількість поверхів: 44
Початок будівництва: 1981 рік
Завершення будівництва: 1986 рік
Гонконг (англ. Hongkong)
Гонконг, чи Сянган – спеціальний адміністративний район Китайської Народної Республіки. Цей регіон вперше увійшов до складу Китаю під час правління династії Цінь. За часів династій Тан і Сун слугував торговим портом і військово-морською базою. У 1898 році Велика Британія взяла у Китаю Гонконг в оренду на 99 років. У 1997 році Китай повернув суверенітет над Гонконгом. Цій території надано широку автономію як мінімум до 2047 року.
Ярослав РАЧКОВСЬКИЙ
«Аспекти Будівництва». 2008 рік
|
|
|
|
