|
ІСТОРІЯ МЕГАПРОЄКТА
КОМЕРЦБАНК. «ЗЕЛЕНА ВЕЖА МАЙНХЕТЕНА»
Однією з найвищих споруд Європи і водночас одним із небагатьох у світі енергоощадних хмарочосів із власною екосистемою є нова офісна споруда Комерцбанку у Франкфурті-на-Майні. Її будівництво у середині 90-их років минулого століття стало можливим завдяки економічному зростанню, що впродовж кількох десятиліть спостерігається у цьому місті – головному центрі фінансової активності Німеччини. Споруда стала невід’ємною частиною міського ландшафту, а також важливою пам’яткою Франкфурта. І саме вежа Комерцбанку прославила британця Нормана Фостера як архітектора хмарочосів попри те, що у нього за плечима на той час вже був досвід роботи над схожим проектом.
Сьогодні у це важко повірити, але ще до середини 50-их років ХХ століття найвища споруда Франкфурта-на-Майні сягала тільки 96 метрів. Лише незабаром поблизу річки Майн постали перші хмарочоси. Кажуть, що ідея будівництва «маленької Америки» виникла після того, як Франкфурт втратив можливість стати столицею ФРН. У такий спосіб намагалися компенсувати втрату однієї мрії появою іншої. Щоправда, спершу проект сприйняли досить скептично. Але з часом хмарочоси почали схиляти на свій бік все більше прихильників, а дещо пізніше стали візитівкою міста і свідченням німецького економічного дива. Хмарочоси потроху набували простішої, лаконічнішої форми і зазвичай стали нагадувати величезні паралелепіпеди. Через велику кількість висотних будівель Франкфурт дедалі частіше порівнювали з Нью-Йорком і Чикаго. А згодом хмарочоси у Франкфурті-на-Майні спричинилися до того, що місто навіть стали називати «Майнхетеном» або «Чикаго-на-Майні». Окрім вежі Комерцбанку, найвідомішими хмарочосами Франкфурта є Месетурм, Європатурм, будівля DZ Банку.
За останні десятиліття значно зросли вимоги до забезпечення екологічної складової проектів велетенських споруд. Дозволити собі реалізацію грандіозного і дуже коштовного проекту спорудження хмарочосу, приязного до навколишнього середовища, може далеко не кожне навіть велике місто. Та у мегаполісі Франкфурт як визнаному у світі фінансовому центрі, що відіграє важливу економічну роль у Німеччині та Європі загалом і де розташовано багато резиденцій банків з усього світу, на такий крок наважилися. Розробити і втілити проект у життя доручили англійському архітектору Норману Фостеру. На той час він вже набув досвіду та популярності, зокрема, мав у своєму активі успішну роботу над проектом 43-поверхового Банку Гонконгу і Шанхаю у 1985 році, де приділив багато уваги питанням експлуатаційної комфортабельності будівлі із одночасним збереженням навколишнього середовища. Тож не випадково, що проект Фостера з будівництва вежі Комерцбанку отримав у Німеччині підтримку Партії зелених (на питання екології тут звертають більше уваги, ніж у будь-якій іншій європейській країні) та громадськості і зрештою посів перше місце за підсумками оголошеного у 1991 році міжнародного конкурсу.
На запитання, хто саме з діючих архітекторів є найбільш титулованим, затребуваним, модним і популярним, шукати відповіді довго не треба, адже британець Норман Фостер поза всяким сумнівом перевершує інших відомих претендентів на почесні звання. Лише йому присвоєно титул лорда за досягнення в архітектурі. З огляду на усе це, така непересічна особистість варта докладнішої розповіді.
Народився Фостер у 1935 році у робітничій сім’ї, що мешкала неподалік Манчестера. Служив у армії льотчиком. У 1967 році заснував свою проектну фірму. Шлях угору в нього не був стрімким, як у інших архітекторів. Діяльність він розпочав із будівництва терасоподібного Корнуолу в Англії. Визнання ж прийшло після тривалої та виснажливої роботи над собою і над своїми проектами. Перші промені слави засяяли після спорудження кількох супертехнологічних будівель (зокрема, споруди Рілаєнс Контроле) та участі у ньюпортівському конкурсі на створення нового типу школи з верхнім розподілом систем обладнання. А вже у 80-их роках розпочався найплідніший період творчості Фостера, який триває досі. Поворотним пунктом у його архітектурній кар’єрі стало спорудження банку-хмарочосу в Гонконгу. Нові технічні, композиційні та соціально-екологічні новації знайшли своє застосування при будівництві споруди Комерцбанку у Франкфурті – 259-метрового хмарочоса зі сталі та скла, де навіть віддалені від зовнішньої стіни офіси наповнені світлом, де у висячих садах панує флора з різних континентів. На відміну від багатьох інших архітекторів, Фостер не може займатися лише одним проектом. Доки будували Комерцбанк, він розробив і втілив у життя Індустріальний театр із великим залом на 5 тис. комфортабельних місць для проведення конференцій, культурних фестивалів, концертів і виставок у Глазго (Шотландія).
У 1991 році за проектом Фостера збудували аеропорт у Есексі, за що архітектора удостоїли премії Королівського інституту архітекторів. Аналогічною нагородою у 1992 році було відзначено його за роботу над прибудовою до споруди Королівської академії мистецтв, у якій гармонійно поєднано елементи старовини та сучасності.
Варто звернути увагу на той факт, що архітектурна діяльність Фостера різнопланова. Він брався за перепланування і перебудову споруд, збудованих іншими архітекторами і в іншу епоху (реставрація споруди Бундестагу у Берліні та Британського музею у Лондоні), за будівництво об’єктів для промислових цілей, за проектування і реалізацію проектів офісних споруд, а також проектів наукових закладів і аеропортів. Нормана Фостера цінують за віртуозний художній підхід, використання різноманітних можливостей сучасної техніки, за постійне прагнення її гуманізувати і перетворити у джерело краси та радості.
Фостера називають безумовним лідером архітектурної стилістики високих технологій. За понад чотири десятиліття творчої діяльності він сформував новий погляд на архітектуру як середовище проживання. Проекти Фостера здебільшого надзвичайно амбіційні. Вони можуть подобатися чи не подобатися, але усі вони позначені печаттю найвищої майстерності і таланту. Гігантські споруди Фостера – і висотні, і площинні – гармонійно доповнюють навіть ландшафт, який склався здавна, не порушуючи його, а підкреслюючи, що місто – це динамічний об’єкт, спрямований у майбутнє. Незважаючи на величезні розміри, його вежі, у яких поєднано візерунок металічних конструкцій і скло, наче ширяють у просторі.
Фостер запевняє, що одним із визначальних у його роботі є екологічний аспект. Після Гонконгу і Франкфурта екологічні експерименти він продовжив у проекті Суіс-Ре-Тауер у Лондоні, а також у проекті футуристичного Міленіум Тауер – пірамідоподібного хмарочоса висотою 860 метрів, який збудують незабаром у Токіо.
А загалом Норман Фостер створив і продовжує створювати споруди, без яких сьогодні неможливо уявити чимало великих міст Європи, Азії, Америки, Австралії. Тому, безумовно, він належить до числа видатних фігур у сучасній художній культурі.
Налаштована насамперед на вирішення екологічних питань і проблем, пов’язаних із величезними розмірами конструкції, що мала споруджуватися безпосередньо у центрі Франкфурта, команда архітекторів лондонської фірми «Сер Норман Фостер і Партнери» на початку 90-их років працювала над проектом у тісній співпраці із замовниками, місцевою владою і представниками громадськості, одразу ж встановивши позитивні взаємовідносини між хмарочосом і містом. Спорудження будівлі тривало близько трьох років – з 1994 до 1997. Хмарочос постав практично у центрі Франкфурта, між Кайзерплатц і Гросе-Галусштрасе, вулицею з дуже інтенсивним рухом транспорту. Вежу Комерцбанку добре видно зі сторони річки Майн. Над входом у хмарочос висить оригінальна, схожа на вітрило конструкція. Завдяки художній підсвітці висячі сади й офісні блоки вежі можна належно оглянути навіть вночі.
У хмарочосі Комерцбанку спробували створити простір, що забезпечував би людей розмаїттям послуг. Із навколишніми житловими будинками, магазинами, художніми галереями і ресторанами вежу пов’язує великий громадський простір, створений біля її основи. Простір закінчується широкими сходами, спрямованими на Гросе-Галусштрасе, де розташований головний вхід у хмарочос. Зі сторони Кайзерплатц було збудовано ще кілька споруд. Вони продовжили ряд будівель, що вже стояли тут. Таким чином, було налагоджено масштабний зв’язок із навколишнім архітектурним ландшафтом. Стара офісна споруда Комерцбанку, яка з естетичної точки зору немає нічого спільного з новим амбіційним проектом, також увійшла у комплекс.
Успішним впровадженням у міську структуру хмарочос значною мірою зобов’язаний своїм сприятливим біокліматичним і екологічним характеристикам, досягнутим завдяки застосуванню новітніх технологій. Основу концепції екологічного офісу складає довіра до природних систем освітлення і вентиляції.
Хмарочос, що постав у Франкфурті, нагороджували різноманітними епітетами. В одній із характеристик було зазначено, що ековежа Фостера наче вивертає традиційний хмарочос, виставляючи його на сонячне світло, свіже повітря і зелену траву, які присутні в усіх куточках споруди. Хмарочос також називають «Зеленою вежею», адже споруда ніби вкладена у футляр із зимових садів. Тож недарма цю найвищу у Європі банківську установу одразу ж визнали зразком сучасного підходу до будівництва хмарочосів, а невдовзі вона стала слугувати символом Франкфурта, як, скажімо, Ейфелева вежа – символом Парижа.
Споруда представляє собою трикутну призму, основою якої є зал обслуговування клієнтів, розташований на першому поверсі. Перебуваючи у залі, можна бачити франкфуртське небо в себе над головою. Довкола своєрідного атріуму на всіх поверхах розташовані належно освітлені офісні приміщення, які оснащено вікнами, що відкриваються. У приміщеннях із допомогою двостороннього надходження денного світла (вікна виходять і у внутрішню частину споруди, і назовні, тобто, у місто) створено комфортну для людей обстановку. До речі, при спорудженні об’єкту використано 41 тис. кв. метрів скла – фасадного з емалевим покриттям, ламінованого, візерункового серії Мастерглас та ін.
Абсолютно новаторська у порівнянні з традиційними хмарочосами, що представляють із себе коробки із внутрішньою конструкцією, споруда Комерцбанку утримується на каркасі, складовими якого є три масивні колони. Таким чином, у плані споруда – це трикутник, який розділяється на три пелюстки – поверхи офісів, а також стебло, сформоване центральним атріумом, що пронизує усі поверхи об’єкта.
Усередині колон, які несуть вертикальні навантаження, розташовано ліфти і сходи. До цих колон прикріплено вісім офісних поверхів, які утворюють один блок. Такий блок сягає у ширину 15 метрів. Секція формується з блоку і екологічних просторів із висячими садами, розташованими по спіралі. Висота кожного із дев’яти висячих садів – чотири поверхи. Сади суттєво покращують внутрішній мікроклімат та відіграють роль природних фільтрів, які очищують повітря у центральному атріумі. У свою чергу атріум виконує функції димоходу-вентиляції для розташованих вздовж його периметру офісів. До речі, природна вентиляція створюється частково за рахунок особливого дизайну секції, а частково за рахунок Клімафасаде – подвійного фасаду, складовими якого є скляна ламінована ззовні панель, повітряна камера і панель, яка відкривається всередину. Усе це сприяє охолодженню повітря. Такого виду фасад відповідає вимогам нової естетики і більше не залежить від вирішення конструкційних проблем. Він формується величезними порожнинами, що співвідносяться з висячими садами. У свою чергу сади розділяють його об’єм і через них ззовні проглядається внутрішня спіраль.
Завдяки професійному проекту, у хмарочосі забезпечено відмінний енергетичний баланс, що дозволяє не перевантажувати систему опалення та інші інженерні мережі. Природні освітлення та вентиляція сприяють значній економії енергії, необхідної для забезпечення життєдіяльності будівлі, і зменшують кількість джерел забруднення, а висячі сади позначаються на зовнішньому вигляді споруди відчуттям легкості та прозорості, а також надають зручну можливість співробітникам банку вдихнути свіжого повітря, навіть не залишаючи споруду (у садах персонал офісів може належно перепочити під час перерв у роботі). На висоті 186 метрів влаштовано ще й оглядовий майданчик, з якого відкривається архітектурна перспектива фінансової столиці Німеччини. А тим, хто все ж надає перевагу відпочинку у звичайних парках, також не треба йти далеко. Завдяки вдалому розташуванню, від хмарочоса до зеленої зони (парку поблизу Старої опери, набережної чи вишуканої Пальменгартен) можна дістатися за кілька хвилин. Керівництво банку запевняє, що завдяки проекту Фостера вдалося підвищити продуктивність праці співробітників банку.
Конструкція вежі Комерцбанку дозволяє безпроблемно управляти внутрішнім середовищем і контролювати важливі параметри його функціонування. Ці процеси автоматизовано з використанням спеціальної системи контролю споруди, розробленої та виготовленої однією з провідних компаній на ринку електроніки. До речі, контроль енергозбереження органічно доповнює конструкційні новації, сприяючи екологічності хмарочосу. Важливим є той факт, що рівень витрат енергії у франкфуртській штаб-квартирі Комерцбанку приблизно на 30 % нижчий, ніж в інших співмірних офісних спорудах.
Завдяки впровадженню системи автоматизації та контролю у будівлі було закладено основу ефективної взаємодії між різними видами обладнання, такими як системи опалення, вентиляції, безпеки та комунікацій. У вежі Комерцбанку система автоматизації поєднує більше, ніж 30 тис. сенсорів, вимикачів, вентилів, зволожувачів, вентиляторів, помп, жалюзей і груп освітлення. Це стало можливим з допомогою відкритої шини, яка взаємодіє з іншими системами і мінімізує потребу у прокладанні кабелів. Датчики температури у приміщенні, сенсори яскравості освітлення, детектори руху, вимикачі світла і засувки жалюзі з допомогою спеціальної технології поєднано в єдину мережу з компонентами, що підлягають контролю (силові приводи вікон, маркізи, системи опалення і кондиціонування повітря). Завдяки можливості керування через Інтернет система автоматизації та управління спорудою трансформується у систему глобального обміну даними, забезпечуючи ефективну роботу цього мегапроекту.
Гнучка концепція автоматизації окремих кімнат була розроблена спеціально для Комерцбанку. Кожну кімнату оснащено зворотнім зв’язком із єдиною опалювальною системою будівлі. Це дозволяє окремо регулювати температуру у кожному приміщенні, а також вибирати оптимальні режими роботи з трьох наявних: економний, передкомфортний і комфортний.
Вікна автоматично закриваються за сильного вітру, тоді як під час літніх ночей вони відкриті для провітрювання кімнат і збереження енергії, яка перерозподіляється для забезпечення роботи системи кондиціонування повітря.
Комерцбанк оптимізував процес життєзабезпечення споруди, поєднавши систему автоматизації з відкритими комунікаціями і спеціальним стандартом, який можна доповнити іншим відповідним обладнанням. Завдяки такому підходу, виконані раніше роботи з перепланування приміщень не передбачають додаткових зусиль для перевстановлення обладнання. Замість цього апаратура просто перейменовується у комп’ютерній базі даних, тобто, зміна обстановки не потребує будь-яких трудомістких операцій і відбувається без шуму, пилу, інших забруднень.
Безпека у хмарочосі підтримується понад 3 тис. пожежних датчиків і протипожежних систем. Автоматично управляються вікна і пожежні виходи, а вогнезахисні зволожувачі у системах відведення повітря запобігатимуть поширенню диму спорудою у випадку пожежі.
Комерцбанк (нім. Commerzbank)
Місце розташування: Франкфурт-на-Майні (Німеччина)
Проект: Норман Фостер і партнери
Призначення: офісні приміщення
Висота споруди: 259 метрів
Кількість поверхів: 56
Загальна площа: 538 тис. кв. метрів
Матеріали: залізобетон, сталь, скло
Початок будівництва: 1994 рік
Завершення будівництва: 1997 рік
Приблизно шість років Комерцбанк носив звання найвищої споруди у Європі, однак наприкінці 2003 року поступився цим званням на користь одного із житлових комплексів у Росії. А станом на січень 2008 року вежа Комерцбанку у переліку 100 найвищих хмарочосів світу розташувалася на 100 місці.
Ярослав РАЧКОВСЬКИЙ
«Аспекти Будівництва». 2008 рік
|
|
|
|