|
|
ІСТОРІЯ МЕГАПРОЄКТА
ГЕЙТСХЕД МІЛЕНІУМ.
МІСТ У ТРЕТЄ ТИСЯЧОЛІТТЯ
Як відомо, цього року британські міста Ньюкасл і Гейтсхед набули престижного статусу столиць європейської культури. Розташовані вони поряд, розділяє їх лише ріка Тайн. Щоб сполучити ці міста, а також прагнучи зробити вагомий внесок у розвиток сучасного європейського культурного середовища, у 2001 році було завершено реалізацію неординарної за задумом і масштабом ідеї будівництва унікального пішоходного моста через річку Тайн. Він отримав назву Гейтсхед Міленіум. І саме цьому мосту призначено стати своєрідним символом почесного статуса, адже значною мірою він відображає неповторність обох міст і сам по собі є унікальним витвором сучасного мистецтва, яким щороку мають змогу милуватися і захоплюватися мільйони людей із різних країн, зокрема, відвідувачі всесвітньо відомої Балтійської галереї мистецтв, розташованої неподалік. Призначений для пішоходів і велосипедистів міст дозволяє потрапити з Ньюкасла на південний берег, у гігантський виставковий комплекс галереї, а також у міжнародний центр експериментальної музики Сейдж Гейтсхед.
Ідея спорудження пішоходного моста над Тайном виникла не на порожньому місці. Ще наприкінці 80-их років минулого століття підходи до проектування пішоходних мостів зазнали суттєвих змін. Здавна їх розглядали лише як скромну другорядну і необов’язкову складову автодорожних мостів або застарілу мостову конструкцію, непридатну для транспортного руху. Та згодом стало зрозуміло, що за сучасних умов міські автодорожні мости не підходять для пішоходів: навряд чи перехожий зупиниться на такому мості, щоб помилуватися річковим пейзажем. Враження, безумовно, будуть зіпсовані напруженим автомобільним рухом, а можливо, і юрбами людей, які поспішатимуть якомога швидше дістатися на протилежний берег.
Необхідність створення сучасних мегаполісів спонукала владу багатьох європейських міст споруджувати спеціалізовані пішоходні мости, а більшість потужних будівельно-архітектурних фірм вступили у конкурентну боротьбу у цій сфері.
Новий пішоходний міст повинен гармонійно вписуватися у навколишнє середовище і задовольняти багатьом вимогам пішоходів. За минулі півтора десятиліття було збудовано чимало чудових пішоходних мостів. Це, зокрема, міст Кільхерн у Німеччині, міст Сольферіно у Франції, міст Ла Мухер у Аргентині. Цікаво, що за значних візуальних відмінностей вони обов’язково володіють певним набором спільних якостей, таких як граціозність оформлення, забезпечення безперешкодного огляду в усіх напрямках, ефектна нічна підсвітка.
Конструктори не обмежені при виборі матеріалів і новітніх технічних рішень із метою створення пішоходних мостів, які б стали втіленням екстравагантних інженерних думок. Саме таким підходом скористалися розробники унікального моста, що розкривається, Гейтсхед Міленіум.
На північному сході Англії, у пониззі ріки Тайн, розташований великий промисловий і культурний центр – місто Ньюкасл – із приблизно 300-тисячним населенням (повна назва Ньюкасл-апон-Тайн). Оточують його прилеглі міста Гейтсхед, Сайт-Шилдс, Сандерленд та ін. Ньюкасл заснував у 1080 році син Вільгельма Завойовника Роберт Картхуз. На північному березі Тайну він збудував величну споруду – Новий Замок, тобто, Нью Касл. Впродовж багатьох століть місто розвивалося як центр видобутку вугілля та солі. Згодом додалися й інші складові: наукова, мистецька, а також туристична – тут дуже мальовнича місцевість із голубими озерами, зеленими плато між кам’янистих пагорбів.
Історія містечка Гейтсхед, що розкинулося на південному березі Тайну, значно скромніша, але сьогодні й воно купається у променях слави. Саме на березі зі сторони Гейтсхеда споруджено згадані вище славнозвісні центри сучасного візуального мистецтва і музичної творчості.
Ідея поєднати Ньюкасл із Гейтсхедом у єдиний гуманітарний простір визрівала здавна і зрештою була реалізована з допомогою моста, спорудженого з використанням неординарного дизайнерського підходу та новітніх технологій.
Насамперед перед проектантами мосту із Ньюкасла у Гейтсхед постала дуже важлива і серйозна умова його спорудження: він не повинен був перешкоджати достатньо жвавому судноплавству річкою Тайн. Одним із варіантів вирішення цього питання слугував традиційний розвідний міст. Однак спеціалісти архітектурного бюро Уілкінсон Ейр, а також будівельної компанії Гіфорд і Партнери запропонували інший варіант – оригінальний і водночас ефективний. Для цього вони розробили нову концепцію моста, що розкривається. Представлена ними конструкція містить дві сталеві арки, одна з яких є несучою. Несуча арка має стрункий вигляд, а її тривимірний вигляд є результатом кривизни рівної прямолінійної стрічки. Ця арка утримує іншу підвісними тросами. В обох арок єдині п’ятові камені та фіксований кут, утворений двома арковими площинами. Уся споруда повертається довкола осі двох шарнірних механізмів, встановлених з обох сторін моста.
Проект було реалізовано впродовж 2000-2001 років. Вивчення різноманітних положень під час розкриття і закриття моста спочатку проводили на спеціально виготовленій моделі. На основі комп’ютерного моделювання було проаналізовано низку конфігурацій моста з різних позицій. Проводили також дослідження відображення конструкції у воді.
Міст виготовили на підприємстві AMEC в Уолсенді, розташованому на відстані 10 км за течією ріки. Транспортування було належно підготовлене, тому за два дні конструкцію доставили на місце монтажу. Для встановлення мостової споруди в умовах високої течії використовували найбільший у світі плавучий кран Геркулес-ІІ.
Новаторський вигляд мосту надають три характеристики: крива вісь поверхні перетину; настил, прикріплений до похилої арки; незвичний механізм розкриття (під час пересування несучий елемент також повертається і вся конструкція обертається довкола поздовжньої осі).
Загалом довжина пішоходного моста Гейтсхед Міленіум складає 140 метрів із шириною прольоту 115 метрів. Тут влаштовано дві окремі доріжки: для пішоходів і для велосипедистів. Пішоходна розташована всередині вказаної кривої і з міркувань безпеки споруджена на більш високому ярусі.
Коли річкою проходять судна, то нижня арка моста піднімається. Решту часу вона опущена і пішоходи мають змогу потрапити з одного берега на інший. До речі, міст цілком розкривається за чотири хвилини з допомогою восьми потужних електродвигунів. Під час кожного відкриття (ця процедура відбувається приблизно 200 разів за рік) вмикається система автоматичного миття для очищення поверхні від сміття. Воно накопичується у контейнерах з обох кінців арки, а потім його вивозять.
Хоча міст було розраховано на ударне навантаження, яке може викликати проходження судна вагою 4 тис. тонн на швидкості 8 км/год, та для більшої безпеки ще й встановили водний бар’єр, що перешкоджає наближенню суден до п’ятового каменя склепіння і змушує їх рухатися вузькою протокою посеред ріки.
Привабливому вигляду моста сприяє контрольована комп’ютером система управління різноколірною підсвіткою, яка дозволяє варіювати тоном освітлення, створюючи захопливі відображення у воді. Особлива привабливість моста Гейтсхед Міленіум у вечірній час збирає із настанням сутінок особливо багато бажаючих оглянути споруду чи здійснити прогулянку нею.
Інший цікавий ефект можна помітити, спостерігаючи за розкриттям і закриттям моста. Справа у тому, що два півкола його конструкції нагадують повіки. Розкриваючись і закриваючись, міст нагадує кліпаюче око, за що й отримав свою другу назву Blinking Eye. До речі, міст постає не лише у вигляді величезного відкритого чи напівзакритого ока, але й у вигляді різних фігур, зокрема, у формі букви V, у низці вісімок, у серцевидному абрисі. Якщо ж оглянути конструкцію моста зблизька, то проглядається геометричний рисунок у вигляді кривих і заштрихованих зон.
Мешканці Ньюкасла і Гейтсхеда з ентузіазмом сприйняли новаторський проект пішоходного моста, на якому заборонено рух транспорту, тим паче, що споруда вдало вписалася у ландшафт обох міст. Її струнка і майже прозора конструкція, не порушуючи враження від сусідніх мостів, дещо прикриває їх, натомість зосереджує увагу на собі, особливо, у процесі розкриття, а також у променях ефектної ілюмінації. Таким чином, дизайнерам фірми Уілкінсон Ейр вдалося не лише створити екзотичної краси міст на річці Тайн, але й значно осучаснити навколишню місцевість.
Варто відзначити той факт, що у 2002 році проектне бюро Уілкінсон Ейр, в особі його директорів Кріса Уілкінсона та Джима Ейра, стало лауреатом престижної національної премії Стірлінг Прайс (Stirling Prize), яку вручає Королівське товариство британських архітекторів (RIBA). І нагороджено проектантів було саме за міст Гейтсхед Міленіум. Цікаво, що значення премії Стірлінг Прайс особливо зросло саме на зламі тисячоліть, коли набрала обертів амбітна британська програма Міленіум. У цей період подіями, пов’язаними із врученням премії Стірлінг Прайс, цікавилися пошановувачі мистецтва архітектури в усьому світі. Справа у тому, що відзначені цією премією проектанти, одразу ж ставали реальними претендентами на статус архітектурної зірки світової величини. А несподіване рішення, яке ухвалили у 2002 році, викликало непоодинокі судження про невідворотність кардинальних змін у переліку провідних архітектурних зірок. З цього приводу варто зазначити, що на нагороду тоді також претендував видатний архітектор сучасності Норман Фостер, автор іншого пішоходного моста – через Темзу. Це саме той знаний далеко за межами Лондона міст Міленіум, що веде від галереї Тейт до собору Святого Павла. Міст Фостера дуже потрібний і дуже зручний. На сьогоднішній день його практично неможливо сфотографувати, так би мовити, у первісному стані, адже ним зазвичай пересувається дуже багато люду. У той же час треба зауважити: міст Фостера відкрили для експлуатації не одразу після завершення будівництва, тому що під час випробувань натовп пішоходів призвів до відчутних вібрацій споруди. Конструкцію моста довелося зміцнити і лише тоді його урочисто відкрили за участі британської королеви, яка теж прогулялася ним.
Загалом у програму Міленіум увійшли понад 30 проектів масштабних споруд сучасної архітектури Великобританії, реалізація яких була приурочена до початку третього тисячоліття. Серед відомих будівель програми варто назвати скляний купол центральної виставки Міленіум на Гринвіцькому меридіані Річарда Роджерса, вежу Міленіум (Trafalgar House) у Лондоні, нову споруду галереї Тейт, проект Герцог і де Мерон.
Не можна обійти увагою і той факт, що бюро Уілкінсон Ейр станом на 2002 рік вже володіло премією Стірлінг-прайс і отримало її не колись давно, а у 2001 році – за науково-розважальний центр Магна, який був збудований також у рамках програми Міленіум. Таким чином, вперше за всю історію цієї премії її двічі поспіль вручили одному й тому ж бюро.
Аргументами на користь ухваленого рішення послужили кілька факторів. Зокрема, усі зійшлися на думці, що міст Гейтсхед Міленіум справді неповторна вишукана споруда. Не менш важливу роль відіграло й застосування нового конструктивного принципу. І хоча у різних місцях планети чимало мостів висять на подвійній дузі (така конструкція ефективна проти значних вітрових навантажень), але Уілкінсон і Ейр її принципово переосмислили: одна дуга тут призначена для руху, а інша, щоб її підтримувати. Як запевняють очевидці, складається враження, що міст наче завалюється на бік, падає, але у той же час тягне сам себе тонкими, натягнутими між дугами линвами. Конструкція схожа на гігантські щелепи кита, що виринув із річки – нижньою щелепою пересуваються люди, а верхня її тягне. Таким чином, гострота відчуттів відвідувачам була забезпечена і більшість фахівців зійшлася на думці, що міст Гейтсхед Міленіум – диво інженерного мистецтва.
Щоправда, не обійшлося й без ложки дьогтю. У деяких спеціалістів виникли сумніви у практичності цієї споруди, адже пішоходна частина моста – дуга, а це означає, що перетинати річку доводиться далеко не найкоротшим шляхом. Із цього приводу згадували й звичну для Англії вітряну дощову погоду, що не сприяє тривалим прогулянкам. Узагальнюючи, вони зазначали, що споруда над Тайном – це насамперед не міст, а своєрідний мистецький жест.
Та все ж престижну премію отримали автори моста Гейтсхед Міленіум, відзначені за бездоганний дизайн споруди та успішну реалізацію сміливого архітектурного задуму.
Натомість Фостер залишився без премії. Таке рішення не могло залишитися поза увагою як спеціалістів, так і широких кіл громадськості. І зрештою саме цей вердикт поважного журі спричинився до розмов про перерозподіл провідних позицій у табелі про ранги світових зірок архітектури. Тож тепер не доводиться дивуватися, чому бюро Уілкінсон Ейр все частіше потрапляє на верхні щаблі престижних рейтингів, що відображають популярність і значимість того чи іншого проектного бюро.
Кріс Уілкінсон народився у 1945 році, а Джим Ейр – у 1959 році на Туманному Альбіоні. У себе на батьківщині вони стали дипломованими архітекторами і тут розпочали свою діяльність. Певний період Ейр перебував на практиці у бюро Майкла Хопкінса.
Засновником бюро Уілкінсон Ейр у 1983 році став Уілкінсон, а Ейр – його партнером. За неповних два з половиною десятиліття кількість працівників бюро значно зросла і сягає 120 осіб. Дедалі розширюється географія виконаних ними проеків. Станом на сьогодні, це, зокрема, Великобританія, Італія, Нідерланди, Китай. Також зростає кількість здобутих нагород і премій. Лише у 2006 році бюро отримало шість престижних відзнак.
Пішоходний міст Гейтсхед Міленіум (англ. Gateshead Millennium Footbridge)
Місце розташування: Ньюкасл, Гейтсхед (Великобританія)
Вид моста: арковий міст, що розкривається
Автори проекту: архітектурне бюро Уілкінсон Ейр, будівельна компанія Гіфорд і Партнери
Довжина прольоту моста: 140 метрів
Ширина прольоту моста: 115 метрів
Період реалізації проекту: 2000-2001 роки
Згідно з результатами опитування, проведеного нещодавно Construction Skills – провідною структурою британської будівельної промисловості, міст Гейтсхед Міленіум увійшов до числа найвідоміших споруд країни. Міст із Ньюкасла у Гейтсхед посів п’яте місце у переліку із двадцяти об’єктів, збудованих за останні десять років. А очолив цей список комплекс споруд Eden Project, що набрав 40 відсотків голосів і значно випередив усіх конкурентів.
Ярослав РАЧКОВСЬКИЙ
«Аспекти Будівництва». 2008 рік
|
|
|
|
